• You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Бізнес у «червоній» зоні: на Донбасі підприємниця розвиває сироваріння і розводить породистих кіз

Бізнес у «червоній» зоні: на Донбасі підприємниця розвиває сироваріння і розводить породистих кіз

На Донбасі підприємниця розвиває сироваріння і розводить породистих кіз / фото з архіву підприємниці
На Донбасі підприємниця розвиває сироваріння і розводить породистих кіз / фото з архіву підприємниці

Людмила Сорока у 2015 році започаткувала власну справу, отримала грант і опанувала сироваріння, зараз розводить кіз у "червоній зоні" на Донбасі і продає їх по всій Україні.


До початку війни підприємниця із села Боброве Луганської області займалася автобусними перевезеннями – возила відпочивальників до Криму. Після окупації Криму разом з партнерами припинила цей бізнес. На той момент Людмила була вже на пенсії, стала думати, як вижити далі, повідомляє  «Бізнес-Схід».

«Моя пенсія була 1500 гривень, на них я б не прожила, стала думати, чим зайнятися. Я живу у селі, поряд хвойні ліси, думала у напрямку сільського господарства. Визначальним було і те, що у період окупації села бойовиками, легше вижити було людям, які тримали корів та кіз», - пригадує Людмила, як зважилася на власну справу.

Перший досвід

Через бойові дії та близькість до фронту частина людей виїхала із села, за словами Людмили, зараз у Бобровому десь 170 жителів.

Корів у селі, за словами жінки, лишилося лише п’ять, утримувати цих тварин їй було б складно. Крім того, у Бобровому немає великих пасовиськ, а за 5 км військові дії. Підприємниця вирішила купити кіз. У 2015 році придбала перші дві кози, згодом ще дві англо-нубійської породи. Поступово тварин ставало більше, молоко потрібно було якось переробляти. Подруга запропонувала робити бринзу. Не маючи таких знань, знайшли рецепт в інтернеті і зварили бринзу.

«Пам’ятаю ту першу бринзу, ми її порізали на тарілку і за півгодини з подругою з’їли все. Це був мій перший досвід, він показав мені самій, що я зможу», - розповіла Людмила Сорока.

Сири з клопами і поради експертів

Згодом підприємниця стала дивитися в інтернеті, як варити сири. У 2017 році Людмила поїхала до Києва, аби навчитися варити сири у професіоналів. У школі сироваріння Ірини Дем’янюк пройшла навчання, під доглядом експерта можна було зробити сири.

«Головне у тому навчанні – емоція, усвідомлення, що ти зможеш опанувати щось нове, це дуже допомогло мені», - сказала жінка.

Пізніше Людмила Сорока потрапила на зустріч з відомим канадським сироваром Девідом Ешером, який вперше приїхав до Києва.  Він навчав варити американські сири, привіз спробувати мексиканські сири, також там був сир з клопами.

«Я категорично не хотіла цей сир їсти, було бридко, але він вмовив, - згадала жінка. - Коштує такий сир 1000 євро за кг. Клопи, потрапляючи до сиру, роблять його ніжним, пористим, так сир «дихає»,  стає більш вершковим, він був надзвичайним».

Після навчання підприємниця почала виготовляти вдома сири, продавала їх місцевим жителям, військовим, які базуються у її селі, на замовлення відправляла в інші регіони України. Також отримала грант від Норвезької ради у справах біженців – гроші витратила на обладнання та сироварку.

«У фонду були сумніви, чи буду я займатися у такій зоні приватною справою, але у мене була група підтримки, фонд у мене повірив, що мені це реально потрібно, аби вижити біля війни», - сказала підприємниця.

Кози бояться вибухів

Людмила Сорока каже, що її кози бояться вибухів. Приватне господарство «ЕкоКоза» знаходиться за кілька кілометрів до бойових дій. Тварини на пасовиську завжди прислухаються, чи безпечно їм там.

«Торік восени одна коза на полі почула вибухи снарядів, вона мчала додому до сараю, поки не знайшла безпечне місце. В іншої, коли у мене в городі розірвався снаряд, на кілька днів пропало молоко. Мої кози бояться війни», - поділилася жінка.

Бізнес має швидко переорієнтуватися

Життя підштовхувало підприємницю до постійних змін. Коли сири через бідність місцевого населення стали продаватися менше, треба було змінити напрямок роботи.

«Треба було думати, як переключитися, швидко реагувати на ринок. Якщо сири не йдуть, можна розводити кіз або цим молоком поїти свиней – тоді їхнє м'ясо буде ніжним і смачним. Я спробувала зробити рулети, відправила на дегустацію, зараз клієнти чекають їх знову», - сказала Людмила.

Наразі найбільшим викликом для Людмили є вартість комунальних послуг, які постійно зростають. Її справа не приносить багато грошей, але вона може прогодувати себе.

Зараз Людмила Сорока продовжує розводити кіз – у її стаді 13 тварин, вона продає їх для розведення, відправляє потягом або попутками клієнтам. І мріє, коли на її рідній Луганщині у полі ряснітимуть квіти, а не вибухатимуть снаряди.

  • You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Бізнес у «червоній» зоні: на Донбасі підприємниця розвиває сироваріння і розводить породистих кіз