• You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Підприємниця з Луганщини шиє одяг для французьких брендів біля лінії розмежування

Підприємниця з Луганщини шиє одяг для французьких брендів біля лінії розмежування

Підприємниця з Луганщини шиє одяг для французьких брендів біля лінії розмежування / фото: Свои.city
Підприємниця з Луганщини шиє одяг для французьких брендів біля лінії розмежування / фото: Свои.city

Олена Бур’ян з прифронтової Попасної Луганської області налагодила швейне виробництво біля лінії розмежування. Зараз у її цеху працюють двадцять жінок, шиють одяг для кількох французьких марок. За дітей своїх працівниць вона платить у дитсадок гроші і мріє про новий навчальний цех


Олена Бур’ян має майже двадцятирічний досвід у підприємництві. У різні часи була власницею перукарні, працювала на виробництві. Коли у 2014 році швейна фабрика у Попасній, де вона працювала певний час, припинила існування, Олена взялася рятувати виробництво і людей, які тоді лишилися без роботи, повідомляє «Бізнес-Схід».

“Я хотіла відродити фабрику, яка закрилася з початком війни. У приміщенні колишнього спортивного клубу почала облаштовувати виробництво. Спочатку  скуповувала швейні машинки – щось позичила, щось в кредит взяла. Згодом, у 2015 році за грантової підтримки ПРООН я отримала десять нових машин. До того часу працювали, на чому могли”, - згадує пані Олена.

Підприємство з Попасної шиє блузи, спідниці і штани, дитячий одяг на експорт. Тканину і фурнітуру привозять з Франції.

“До нас приїжджає машина з тканиною і забирає готові вироби. Французи завжди вимагають якість – наші швачки можуть її дати. В принципі шиємо усе – від дитячого одягу до курток”.

Продажі на українському ринку були переважно до війни. В основному шили для харківського ринку. Зараз швачки з Попасної нічого не шиють на внутрішній ринок.

“Коли на Донбасі з’явилися блокпости, почалися проблеми. Ми вивантажували на узбіччя наші куртки, інший готовий одяг, аби проїхати. З того часу на внутрішній ринок ми не працюємо. Але я б хотіла шити на внутрішній ринок. У Франції, наприклад, є міжсезоння, коли місяць-два – перерва виходить. Коли одну колекцію продали, а іншу ще не почали шити, у такі місяці важко. Зараз такий момент ми переживаємо”, - сказала підприємниця з Попасної.

Кадрів швейної справи бракує, проте два роки тому Олена Бур’ян вирішила сама навчати молодь і почала будівництво навчального комплексу.

“Я взяла кредит у банку, хоча це дорого – 24% ставки за кредитом не кожен бізнес зможе виплатити, почала будівництво. Коли прийшла за новим кредитом, мені його не дали. Сталося якесь непорозуміння, архіви лишилися на окупованій території. Зараз майбутній центр недобудований, але я вірю, що зроблю це і на своєму підприємстві сама готуватиму кадри”, - розповіла пані Олена.

Робота на експорт, каже підприємниця, має свої особливості. Зокрема, через постійне падіння чи зростання курсу валюти.

“Зараз євро впало у ціні, наче для української економіки добре. Але для нас – не дуже. Виходить, що наші швачки працюють за менші гроші. Також французам ми не можемо пояснити, що в Україні зросла мінімальна заробітна плата. Якщо ми торік домовилися про ціну за спідницю, вона має бути і цього року – решта нюансів їх не цікавить”, - ділиться Олена Бур’ян.

На  підприємстві працюють двадцять жінок і один чоловік – закрійник. За малечу своїх працівниць роботодавиця платить гроші у дитсадок. У такий спосіб підтримує швачок і створює їм сприятливі умови.

“У Польщі під час навчання я почула, як власники бізнесу підтримують своїх працівників – там було і про сплату за дитсадок, і про харчування. Вирішила це впровадити на своєму підприємстві. Створюю умови, аби жінкам було комфортно працювати. Зараз я плачу за шість малюків своїх працівниць у дитсадку”, - розповіла Олена Бур’ян.

Попри усі складнощі  - близькість лінії розмежування, проблеми з кредитуванням, нестачу робочих рук і замовлень, Олена Бур’ян каже, що вона завжди вірить в успіх.  

“Я не з тих, хто сидітиме вдома і плакатиме, навіть якщо цей бізнес не піде, я створю новий і буду працювати. Мені подобається підприємництво, це можливість завжди рухатися”.

  • You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Підприємниця з Луганщини шиє одяг для французьких брендів біля лінії розмежування