Жінка-підприємець з вадами слуху розвиває власну справу в прифронтовій Авдіївці

власне фото
власне фото

Залишилась в Авдіїївці та мріє відкрити свій салон з виготовлення весільного та вечірнього вбрання.


Мати чотирьох дітей сподівається на краще майбутнє в рідній Авдіївці та мріє відкрити свій салон з пошиву одягу. Втілити свою мрію в життя їй допомагає Міжнародна Організація з міграції (МОМ), повідомляє “Бізнес - Схід”.

  Сірі зимові пейзажі промислової Авдіївки, розташованої на підконтрольній Уряду України території всього за шість кілометрів від лінії розмежування, навряд чи назвеш оптимістичними. Але це рідне місце для Лілії.

Жінка з вадами слуху і мати чотирьох дітей, Лілія здається веселою людиною, хоча історія її життя драматична. У 2015 році, коли почалися обстріли, жінка прийняла болісне рішення не виїжджати з Авдіївки.

«Моя мама ― вона померла у грудні 2018 року― хворіла на рак і була прикута до ліжка, ― розповідає Лілія. ― Я не могла залишити її, і ми провели всі ці жахливі дні тут разом з дітьми. Лютий 2015 року був найстрашнішим. Скрізь вибухали снаряди. Ми ховались у під’їзді, обклалися подушками, трималися за руки й молилися. Потім від удару снаряду в маминій спальні вилетіло вікно. Уламки скла та меблів сипалися на нас, я намагалася прикрити дітей, на згадку в мене на все життя залишилися шрами».

Кілька місяців вони провели без електроенергії, опалення й водопостачання. Весь цей час Лілія майструвала з дітьми: «При світлі свічок ми малювали, розфарбовували, шили й вишивали, робили колажі, штучні квіти та деталі до меблів. Ми намагалися зайняти чимось руки, щоб упоратися зі страхами й відчути, що ми все ще живі».

Ще одна біда прийшла, коли відновили центральне опалення: замерзлі труби розірвалися, і квартиру затопила гаряча вода. Після цього Лілія з дітьми ремонтували квартиру самотужки.

Багато років тому Лілія навчалася в професійно-технічному училищі на кравчиню верхнього одягу, але можливості працювати вона так ніколи й не мала, бо мусила доглядати чотирьох дітей і прикуту до ліжка матір. Соціальні виплати, котрі жінка отримує як людина з інвалідністю та як багатодітна мати, ледве можуть покрити витрати родини. 

Лілія ремонтує одяг за дуже помірними цінами: «Клієнти радіють, бо заощаджують гроші, а я радію, бо люблю шити. Шиття мене заспокоює».

Недавно Лілія взяла участь у програмі МОМ, яка надає можливості із самозайнятості людям, що постраждали від конфлікту, й отримала професійну швейну машину, оверлок і парогенератор.

 «Клієнти прийшли відразу, як я опублікувала оголошення в соціальній мережі, ― каже Лілія. ― Я щодня отримую замовлення з ремонту, пошиття та підгонки одягу і тепер можу оплачувати шкільні витрати дітей і навіть їхні уроки бальних танців». 

Лілії до вподоби яскраві кольори і вишукані фасони. У вільні моменти вона розробляє дизайн дитячих святкових сукенок, а в майбутньому планує виготовляти весільне та вечірнє вбрання для дорослих. Жінка мріє розширити бізнес: найняти ще двох майстринь і відкрити салон, де дівчатка й дорослі жінки зможуть купувати або брати напрокат вечірні сукні й аксесуари. Лілія вірить, що впорається з усіма труднощами і що колись весільні та вечірні сукні користуватимуться попитом в її рідній Авдіївці.