• You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Продає корів до країн Азії та розводить коней – як фермер розвиває сільське господарство на Донеччині та мріє про мир на рідній землі

Продає корів до країн Азії та розводить коней – як фермер розвиває сільське господарство на Донеччині та мріє про мир на рідній землі

Руководитель сельхозпредприятия
Руководитель сельхозпредприятия "Верес" Александр Скляров

Керівник фермерського господарства Черкаської ОТГ, що на Донеччині, за 17 років підприємницької діяльності зміг налагодити збут рогатої худоби за кордон, збільшити посівну площу землі від 30 до 4700 га та надати робочі місця майже сотні селянам.


Олександр Скляров – керівник господарства “Верес” з 2001 року, повідомляє «Бізнес-Схід». Його батьки працювали на землі, після кількох років у торгівлі він теж прийшов у цей бізнес до села Новомиколаївка, що нині входить до Черкаської об’єднаної територіальної громади.

“Я прийшов реєструвати підприємство, а назви не мав. Мені дали місяць, аби подумати. Я сказав, що мені терміново і придумав назву за три хвилини – “Верес”. Це рослина. Вона і декоративна, і лікарська, і медоносна, і кормова.  Росте навіть на голих скелях. Витривала, як і я”, - жартує підприємець.

У 2001 році  взяв в оренду 30 га пайової землі і засіяв їх. Вийшло зібрати гарний врожай. За п’ять років землі було 800 га. Зараз у підприємця – 4 700 га. На них він сіє пшеницю, соняшник, кукурудзу, бобові культури.

87 працівників щодня працюють на цих полях та з тваринами. В середньому люди отримують сім тисяч гривень на місяць.

“У мене не вистачає кваліфікованих працівників – агронома, зоотехніка, тракториста. Їх просто немає. Залежно від кваліфікації людини, чи потрібне їй житло, я готовий розглянути різні варіанти і запропонувати гарну заробітну плату, аби прийшли фахівці. Приходять люди з центру зайнятості, швидко йдуть назад, аби там отримувати соціальні виплати, бажання працювати немає, а в селі треба тяжко працювати”, - каже керівник господарства про кадрову проблему.

Також у господарстві “Верес” вирощують корів. Їх продають живою вагою до різних країн світу. На кінець року у господарстві хотіли розвести до 2000 корів, але відсутність дощів завадила цьому.

“Наші корови їдуть в порт, а звідти за кордон – до Саудівської Аравії, Єгипту, Туреччини. Ми вирощуємо гарні м’ясні породи. Щороку продаємо десь 300-400 корів на рік. Цьогоріч рік планували більше. Але через спеку заготували мало сіна, кормів, тому не змогли збільшити обсяги”, - говорить фермер.

Посушливе літо на Донеччині не дало можливості заготовити корми – сіна тут накосили 1 т з га, люцерни – 1,2 т, еспарцету – 1,7 т з 1 га засіяного поля.

У господарстві Олександра Склярова є шістнадцять коней. Вони доходу не приносять – це хобі фермера. Він неодноразово чув про те, аби створити кінний клуб, катати дітей і навчати їх. Але знову каже, що фахівця не може знайти.

“Коні – це моя віддушина. До мене приходять діти, я дозволяю покататися, сфотографуватися з ними. Для відкриття школи чи клубу кінного потрібні інструктори і час, щоб цим займатися, у мене зараз не вистачає його. Я радію, що школярі місцеві можуть прийти, побачити цих благородних тварин, бо навколо вже їх немає”.

З проблем у сільському господарстві фермер називає відсутність продажу землі. За ринковою ціною він хотів би придбати землю, аби не залежати від орендарів, які будь-якої миті можуть забрати свій шматок землі і продати його, обміняти.

Фермер каже, що працювати нині легально і платити податки готові не усі. Люди щось вирощують, виробляють, торгують, але податки не сплачують.

“Як же ми можемо утримувати школи, дитсадки, якщо навколо мене є фермери, які жодної копійки до бюджету не платять. А потім до мене приходять зі школи, куди ходять і їхні діти, і просять допомогти – то фарбою, то продуктами. Я за легальне працевлаштування і роботу бізнесу по-білому, інакше як нам будувати далі свій район, область, країну?”, - додає підприємець.

Зараз Олександр Скляров мріє про мир на Донеччині і робить усе, щоб наступного року на його землі вродило.

  • You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Статті
  • Продає корів до країн Азії та розводить коней – як фермер розвиває сільське господарство на Донеччині та мріє про мир на рідній землі