До 2014 року Ганна Бутко була найманою працівницею у консалтинговій фірмі. Після того, як компанія припинила свою діяльність, жінці довелося шукати себе в інших напрямках. Розраду знайшла у творчості: Ганна почала вивчати секрети гончарства.
“Я хотіла зробити для себе керамічний органайзер, звернулася до керамістів, але мені відмовили, – згадує Ганна Бутко початок свого шляху. – Тоді я зрозуміла, що потрібно це зробити самій. І стала вивчати гончарство, пробувати щось ліпити з глини”.
На практиці почала знайомитися з технологічним процесом, досліджувати експериментальним шляхом усі тонкощі гончарства.
“Я розмалювала купу блокнотів, зробила сотні ескізів, – поділилася підприємниця. – Хотілося одразу, але не завжди виходило, потрібен був час, щоб висохла заготовка, форма”.
Підприємниця налагодила контакти з полтавською фірмою, яка певний час на замовлення виготовляла для неї шкатулки.
Сувеніри з глини у підприємниці виготовлені у стилі “прованс” – виключно білих, рожевих відтінків. Також вони прикрашені 7-каратним золотом. Одразу Ганна Бутко почала налагоджувати бізнесові контакти, шукати клієнтів.
“Я стала цікавитися, чи куплять мої шкатулки у Європі, попросила знайомих у Чехії зробити невелике маркетологічне дослідження, так я отримала від потенційних клієнтів їхні запити і побажання”, – сказала Ганна Бутко.
Також Ганна стала членкинею Донецької торгово-промислової палати, вступила до громадської спілки “Кластер “Керамічний край”.
“До кластера входять керамісти, які виготовляють різну продукцію, – сказала підприємниця. – Оскільки у мене досвіду небагато, я завжди можу проконсультуватися з партнерами. Ми не називаємо один одного конкурентами, навпаки, намагаємося допомагати розвиватися”.
Крім шкатулок, Ганна виготовляє статуетки, підставки, сувеніри у вигляді різних тварин, вази, під замовлення – абажури для світильників.
У 2018 році підприємниця отримала велике замовлення, але полтавські колеги закрили цех. Це стало початком нового етапу розвитку – краматорчанка купила його і відкрила власне виробництво.
Також вирішила взяти участь у грантовій програмі “Український донецький куркуль”. На отриману грантову допомогу придбала печі для випалення глиняних виробів та інше обладнання для виробничого процесу. Зараз у її цеху завершуються налагоджувальні роботи, з квітня шестеро працівників робитимуть на замовлення різну керамічну продукцію.
“Європейці люблять красиву форму, якісну глазур, ми цьому приділяємо велику увагу, наша продукція відрізняється від інших керамічних виробів, у цьому наша родзинка”, – розповіла Ганна Бутко.
Глину для своїх виробів купує місцеву, каже, що вона гарної якості. Хоча і постійно зростає в ціні – за останні півроку фарфорова глина здорожчала майже втричі.
“Багато моїх колег роблять з глини дивовижні речі – вази, статуетки, сувеніри. Але важливо не просто зробити, а продати, для цього потрібно знайти і зрозуміти свого клієнта”, – вважає Ганна Бутко.
Також підприємниця поєднує бізнес з викладацькою роботою – зараз у школі навчає дітей географії. Говорить, що поєднувати це важко, але надзвичайно цікаво.
“Як у географа, для мене немає кордонів, увесь світ відкритий, тому я йду до своєї мети. Щоб досягти успіху, потрібні терпіння і наполегливість, а ще бажання і любов до того, чим займаєшся”.
Незабаром Ганна Бутко збирається відвідати виставку у Польщі, аби знайти нових клієнтів і закріпитися на європейському ринку. Зараз готує каталог і новинки кераміки, які, вірить, сподобаються польським клієнтам.