З Донецька Тетяна Лугова поїхала в листопаді 2014 року, повідомляє “Бізнес-Схід”. Там працювала в журналі «Інтерв’ю Україна» і мала маленьку друкарню, де розробляла дизайн поліграфічної продукції, друкувала візитки. Сподівалася, що війна протриває місяць-два і закінчиться, але коли її будинок обстріляли – не витримала. Взяла маленьку сумку, ноутбук та переїхала до Краматорська.
Зі своїм партнером Максимом Потапчуком займалася волонтерством. А потім вони вирішили створити туристичний бізнес у Карпатах.
Максим отримав у спадщину землю, на якій збирали та сушили трави для себе та друзів. Спочатку це було хобі, а потім вирішили трави продавати.
“Дід та прадід Максима були травниками, лікували та допомагали людям, – розповідає Тетяна. – Від них залишилося багато рецептів лікувальних чаїв, з якими ми зараз активно працюємо”.
Підприємці зовсім не використовують хімічны добрива. Збирають дикороси та вирощують м’яту, мелісу, чебрець, орегано, материнку. Деякі компоненти замовляють з-за кордону: наприклад, лавровий лист їм привозять з Грузії. Зберігають зібрані трави в Києві.
“Приготування набору для чаю — наче магічне дійство. Я відчуваю запах трав і спецій та уявляю, як люди будуть ними насолоджуватися у родинному колі, – розповідає підприємниця. – Але трави потрібно правильно поєднувати”.
Свої набори для чаю вони складають разом з дієтологами. Щоб створити один рецепт – докладають чимало зусиль, консультуються зі спеціалістами, чи можна поєднувати такі рослини. При упаковці не використовують поліетилен та пластик, тільки еко-матеріали.
“Ще ми продаємо окремі трави й спеції, – розповідає Тетяна Лугова. – Можна замовити набір для глінтвейну — цю композицію ми формуємо зі спецій, замовлених з-за кордону. Глінтвейн можна готувати на міцних напоях, а можна безалкогольним на основі соку. Ми використовуємо рецепти дідуся. Дівчата та пані завжди любили його чай з материнкою – це жіноча трава. У нас він називається “Марічка” .
У планах молодих підприємців — зробити кемпінг, щоб люди могли відпочити у Карпатах, самостійно назбирати запашних трав, побути в тиші, насолодитися натхненням серед красивої природи.
“До нас уже приїздили дві художниці з Києва — підійшли до Максима під час дегустації чаю і запитали, чи не можна було б подивитися, де вирощують трави, – розповідає Тетяна. – Вони провели у Карпатах тиждень, відпочили, і саме тоді в нас з’явилася думка розвивати локальний туризм — це добре для села і громади, тому місцева влада нас підтримує.
Частину свого доходу підприємці перераховують на соціальні проекти, допомагають дітям з прифронтової території. Тетяна та Максим залишаються досить активними волонтерами, приймають участь у суспільному житті Донбасу, звідки вони родом.
