Бізнес підприємця з Мар’їнки Олега Ткаченка розташований за 600 м від лінії розмежування. До 2016 року священник і волонтер возив сюди місцевим жителям хліб і роздавав як гуманітарну допомогу. Але в дорозі хліб холонув, крім того, великі витрати були на доставку.
«Я замислився, чи не відкрити тут пекарню. Так у людей буде гарячий хліб і зменшимо витрати на логістику, це було новим для мене, але я хотів зробити таку справу для жителів Мар’їнки, щоб люди купили свіжий хліб, хай і неподалік лінії розмежування», – сказав підприємець Олег Ткаченко.
Обладнання на відкриття пекарні допомогли отримати міжнародні донорські організації, з якими Олег Ткаченко співпрацював раніше.
Підприємець каже, що звертався за кредитами для розширення пекарні, але через близькість війни йому відмовляли. Не вдалося оформити і страховку.
«Коли я відкрив пекарню, я намагався оформити страховку, жодна страхова компанія не хотіла цього робити. Я розумію, що це ризик і він увесь на моїх плечах», – поділився підприємець.
Маючи 8 людей у штаті пекарні і понад 50 видів різного хліба, підприємець прагне розширення своєї справи. Зараз Олег Ткаченко розвозить хліб по кількох віддалених селах прифронтової зони, також продає його у Мар’їнці, Кураховому.
Почувши про нову програму ЄС з відновлення фінансування малого бізнесу, підприємець вирішив скористатися нею.
«У Краматорську на презентації програми я знову спитав, чи потрапляю я до неї, виявилося, що ні. Це боляче, бо мій бізнес за 600 м до лінії розмежування. Держава є гарантом нашої безпеки громадян, ми платимо за це податки, відтак, держава має давати ці гарантії, якщо європейці бояться, – сказав Олег Ткаченко. – Це про відповідальність. Якщо щось не виходить, треба пропонувати інші можливості, аби разом вийти з ситуації, а не все перекладати на бізнес».
Партнерами програми «FinancEast» вже наразі є кілька українських банків. Саме до них можуть звертатися підприємці. У Донецькій філії Ощадбанку розповіли, що на обмеження за цією програмою вони не можуть вплинути, адже їх встановили європейці. Проте готові розглядати заявки бізнесу на отримання кредитів.
«До нас зверталися підприємці, чий бізнес на різній відстані від лінії розмежування, ми надавали кредит бізнесу, який розташований у 8 км від війни. Це ризики для обох сторін – і нас, як банку, і підприємця. Ми враховуємо різні показники – історію успіху, розвиток, збільшення продажів», – сказав заступник начальника філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» Олександр Койдан.
За словами Койдана, у 1 півріччі 2019 року 60 підприємців Донецької області звернулися за оформленням кредитів на розвиток бізнесу. Загальна сума кредитів складає близько 70 мільйонів гривень. Найчастіше кредити брали для поповнення обігових коштів виробники сільгосппродукції.
За програмою ЄC «FinancEast» кредит можуть оформити підприємці, які мають 1,5 року досвіду. У випадку регулярної сплати відсотків впродовж 6 місяців за кредитом 50% від суми фінансування буде сплачено ЄС.
Наприклад, підприємець має інвестиційний проєкт на 100 тисяч гривень на придбання сільгосптехніки. 20% становить його внесок, 80% – договір лізингу. На початковому етапі 50% від власного внеску сплачується як субсидія, решту оплачує підприємець. Також забороняється дострокове погашення кредиту, він дається мінімум на 1 рік. У підсумку представник малого чи середнього бізнесу отримує фінансову підтримку ЄС на 50 тисяч. Ці гроші зараховуються на його рахунок.
Також за програмою ЄС на сільгосптехніку буде встановлено GPS-датчики, які будуть відстежувати, щоб техніка не перетинала лінію зіткнення.
«Це наші ризики, ми хочемо, аби техніка, яку придбали у нас у лізинг підприємці, служила їм і допомагала розвиватися. Тому є певні обмеження, але ми готові співпрацювати з підприємцями, які відповідають умовам цієї програми», – сказав представник банку «KFW» Валерій Майборода.
Зараз на Донбасі діє понад десять міжнародних донорських програм, які допомагають підприємцям відновити бізнес або збудувати його заново.