“Не вродило” – чому селяни на Донеччині не декларують доходи з паїв

“Не вродило” – чому селяни на Донеччині не декларують доходи з паїв/ фото: Донецький ЦРМС
“Не вродило” – чому селяни на Донеччині не декларують доходи з паїв/ фото: Донецький ЦРМС

В Донецькій області відсоток тих, хто отримав дохід від сільськогосподарської діяльності і добровільно подав декларацію, складає 70%. Чому пайщики не хочуть оприлюднювати свої доходи? Аргументи сторін збирали журналісти “Бізнес-Схід”


 На Донеччині 97% земель сільськогосподарського призначення використовуються – засіваються різними культурами, на них випасають худобу. Оскільки у державі діє мораторій на продаж землі, підприємець, аби мати велике поле, орендує паї у людей. За доходи з цих паїв їх власники мають заплатити податки.

Податок не сплачується, якщо розмір паю до 2 гектарів землі і людина вирощує на ній щось для особистого вживання і потреб родини.

В Олександрівській ОТГ 73 тисячі гектарів землі. Понад 53 тисячі – землі сільгосппризначення. На них вирощують зернові культури – пшеницю, жито, кукурудзу, соняшник. Кожен фермер отримує дохід, він різний і залежить від агротехнології, самої культури, погодних умов, оскільки регіон у зоні ризикованого землеробства.

“Декларацію про доходи подають десь 70% власників паїв у нашій громаді, 30% людей цього не роблять. Ми невелика громада, маємо 12 500 жителів, тому точно знаємо, хто, що і де вирощує на землях громади. Люди обробляють ці паї, зараз у громаді 500 людей обробляють землю, щось на ній вирощують. Ми маємо фото цих паїв, але 30% пайщиків декларацій не подають”, - розповіла голова Олександрівської ОТГ Людмила Борисевич.

За словами Борисевич, через недекларування бюджет громади недоотримує 2 мільйони гривень щороку. Ці гроші могли б піти на покращення соціальної інфраструктури.

“Ці гроші могли б піти на розвиток громади – ремонт шкіл, дитсадків, доріг і  зупинок. Але люди вважають, що це непотрібна справа. Хоча такі не всі, є свідомі платники. А потім люди просять, щоб був дитсадок, сучасна школа і електрика на вулицях”, - додала Людмила Боричевич.

За інформацією костянтинівських податківців, свідомість людей стосовно декларування зростає. Щороку більше людей долучається до добровільного декларування доходів.

“З початку року подано 2157 декларацій, з яких 863 декларації подано громадянами (жителі Костянтинівки та Костянтинівського району), які обробляють паї і продають власну сільгосппродукцію. Цими громадянами задекларовано 4,5 млн.грн. доходу, 802,7 тис.грн. податку на доходи фізичних осіб, 67,2 тис.грн. військового збору”, - сказала головна державна інспекторка Костянтинівської ДПІ Анна Бондаренко.

Фермер з Бахмутського району, з яким ми спілкувалися має близько 5 га землі. На них вирощує сіно для тварин, яких утримує у своєму господарстві. Чоловік попросив не називати його імені. Він має статус ФОПа – фізичної особи-підприємця, за це сплачує податки. Декларацію про доходи як власник земельного паю не подає.

“Я щомісяця сплачую чималі податки як ФОП. Там фіксований податок, незалежно від того, скільки я заробив і взагалі чи щось заробив. Декларацію за доходи зі свого паю землі, я не подаю. Сіно, яке там виростив, іде на корм моїм коровам, як мені порахувати з того дохід?”? – сказав підприємець.

Проконтролювати і довести, що селянин отримав гроші від продажу врожаю зі свого паю, дуже складно. У податкової, яка відповідає за декларування, на це немає ресурсів.

“Ми проводимо роботу з сільськими головами і фермерами, пояснюємо їм. Але у відповідь часто чуємо: “У мене цьогоріч не вродило” або “Я там не сіяв”, на цьому розмова завершується, оскільки ми не можемо довести, що гроші саме з того паю”, - додала Ганна Бондаренко.

Адвокат Андрій Рябуха вважає, що такий підхід до декларування, не від доброго життя.

“Я знаю приклади, коли родина отримувала мінімальну заробітну плату і за свій пай мала ще 15 тисяч гривень на рік. Ці гроші були для родини суттєвою допомогою для ведення господарства, тому вони не декларували цей дохід з паю. Якби існувала комісія, яка до початку збирання врожаю виходила на поле і фіксувала, чи щось там росте або взагалі нічого,  ситуація мала б змінитися. Але це довгий процес, хоча до нього треба йти. У цивілізованому світі люди платять податки, оскільки ці гроші ідуть на освіту, медицину, дороги”.

27 серпня у селі Золоті пруди Олександріської громади керівники ОТГ провели прийом жителів. Говорили про те, як наповнити школу і збільшити доходи. Цьогоріч до 1, 10 та 11 класів місцевої школи дітей не набрали. Найбільша кількість учнів у класі  – 8. Грошей на освіту не вистачає. Що робитимуть у селі зі школою, ще вирішують.