До справи батька-бджоляра Максим Красніков долучився три роки тому, повідомляє «Бізнес-Схід». Спочатку мед виготовляли для себе, згодом стали продавати.
Торік для збільшення кількості вуликів Максим взяв участь у грантовій програмі від Міжнародної організації з міграції. Подав проект з автоматизації процесу викачки меду. І отримав грантову підтримку майже у 2500 євро.
“Коли приходить час збирати мед, вручну це довго і важко. Я давно хотів придбати автоматичну медогонку, також тепер маю обладнання для розпаковки вуликів, цього літа буду його випробовувати”, – сказав пасічник.
Також за грантові гроші підприємець купив нові вулики, цієї весни у них вже заселить бджіл. Зараз на своїй пасіці Максим має 50 вуликів – це дозволить збільшити обсяги виробництва меду і напряму співпрацювати з експортерами.
“Ми знайшли людей та підприємства з Донеччини, які купують мед і продають його на експорт. Спочатку це були дилери, але так ми втрачали гроші, розшукали тих, хто експортує і налагодили контакти з ними, зараз продаємо їм”, – розповів Максим Красніков.
За його словами, на врожайність меду впливає не лише гарна погода, а і наявність поля з медоносними рослинами.
“Чим ближче поле, тим простіше бджолам носити пилок до вулика. За кордоном поширена практика, що аграрії – власників полів – платять гроші бджолярам за розміщення вуликів, від цього врожайність вища до 30%, у нас поки це лише поодинокі випадки, але я мрію, що так колись буде, адже від цього вигідно усім”, – поділився пасічник.
А ще бджоляр з Ганнівки хоче створити медовий кооператив, об’єднавши до десяти пасічників регіону. На його думку, така кооперація значно розширить можливості медового бізнесу Донеччини і дозволить самим налагоджувати стосунки з європейцями.
