Про специфіку проєктування ресторанів, пекарень та кафе у житловому будинку на своїй сторінці у Facebook розповів заступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА, начальник управління адміністративних послуг Юрій Тацій.
Найчастіше заклади громадського харчування відкривають у приміщеннях, які шляхом реконструкції переводять із житлових у нежитлові. Проте проєктант такої реконструкції зіштовхнеться з купою вимог, прописаних у різних державних будівельних нормах, а саме:
1. Кількість паркомісць. Під час будівництва житлової споруди парковки проєктуються відповідно до кількості квартир і кімнат у них. Для закладів громадського харчування вимоги інші, які не завжди можуть бути втілені в межах території забудови.
2. У приміщенні потрібно передбачити два окремих входи/виходи для винесення сміття та для прийому вантажів (зокрема, продуктів харчування). Зважаючи на те, що будинок вже зведений, а реконструкція – це зміна тільки внутрішнього простору квартири, зробити додатковий вихід вкрай проблематично.
3. Середній рівень дозволеного навантаження на електромережу згідно з ДБН становить приблизно 2,5 кВт на одну квартиру. Загалом показник залежить від поверховості будинку і загальної кількості квартир. Ресторан, зважаючи на велику кількість електроприладів для приготування їжі, може нести навантаження на систему у розмірі 50 кВт. Як це відобразиться на електрозабезпеченні всього житлового будинку – питання відкрите.
4. Робота кафе потребує зовсім інших вентиляційних та протипожежних систем, ніж в усьому будинку. Для цього необхідні складні проєктні рішення та специфічні погодження.
5. Функціонування закладу громадського харчування – це завжди сильні запахи, підвищений рівень шуму та забруднення. Знизити їх до дозволеного рівня – додаткова складність як для замовника, так і для архітектора. У всьому перерахованому мають бути враховані інтереси осіб, які живуть поряд, і умови їх проживання не можуть бути погіршені на догоду чиїхось бізнес-інтересів.
