• You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Новини
  • На розвиток підприємництва на Донбасі Польща виділила півмільйона доларів

Історії започаткування власної справи від представників бізнесу Маріуполя

фото-коллаж
фото-коллаж "Бізнес - Схід"

Підриємці Маріуполя беруть участь у конкурсі “Ризикнули і запустили свій бізнес.


Історії успіху підприємців з Маріуполя, які отримали грант від ПРООН та займаються власною справою на cході України.

 Вісім представників бізнесу Маріуполя, які заснували власну справу у останні три роки, беруть участь у конкурсі “Ризикнули і запустили свій бізнес”, який проводить Свои.City та безкоштовна навчальна платформа Почати.Бізнес від Програми розвитку ООН . Проголосувати можна за посиланням

Анна Гуренко,  EcoBag, бренд екологічних торбинок

Переселенка з Донецька Анна Гуренко шиє і продає екологічні торбинки під власним брендом EcoBag. Свій бізнес викладачка й кандидатка наук розпочала рік тому на літніх канікулах. Каже, у поїздках за кордон її завжди дивувало те, як іноземці ставляться до екології, тому вирішила поширювати таку культуру й у своєму новому місті – Маріуполі.

«За рік мені вдалося вже пошити більше сотні виробів різної величини – від міні-мішечків до великих шоперів. Я завжди орієнтуюся на покупця, наприклад, у Маріуполі поки не готові купувати екомішечки, проте попитом користуються сумки, причому абсолютно різні. Шила на замовлення великі баули для переїзду, дорожні косметички, гаманці й навіть сумочки для маленьких собак», – розповідає Анна.

Вона веде сторінки свого бренду в соцмережах і знайшла партнерів для реалізації продукції. З початком карантину підприємиця опанувала і шиття масок – кольорових, з яскравими принтами.

Ігор Кирилюк,  олійниця BambOlio

Ігор Кирилюк керує сімейною олійницею BambOlio в Маріуполі. На сьогодні його компанія налагодила виробництво гарбузової, лляної, кунжутної, мигдальної, конопляної, кокосової і горіхової олії. Підприємець запевняє, що вся продукція – прямого віджиму, без температурної обробки, підходить для людей, які правильно харчуються.

Виробництво переселенець з Донецька заснував у 2018 році завдяки грантовій програмі.
«Мені хотілося робити щось своє, не бути залежним від роботодавця, а оскільки я люблю готувати, заснував сімейну олійницю», – розповідає Кирилюк.

Раніше продукцію BambOlio продавали в інші міста через інтернет, а на карантині бізнесмен відкрив точку на ринку в Маріуполі. Тепер у Ігоря з'являються клієнти і серед місцевих жителів.

Микола Петаєв, хостел «Ёж»

Микола Петаєв у 2020 році відкрив хостел в історичному центрі Маріуполя. Він не один раз чув від гостей міста, що тут немає місця, де можна з комфортом і недорого переночувати. Це і підштовхнуло почати справу.

Підприємець за два місяці переобладнав магазин фарб під хостел. Під час карантину працювали над деталями, щоб створити затишок. Зараз Микола та його дружина адмініструють заклад.

«Люди, які зупиняються в хостелі, насамперед – наші гості! Якщо вони задоволені, це означає, що ми все робимо правильно, а це – найкраща мотивація для розвитку!» – запевняє Петаєв.

У хостелі можуть оселитися 12 осіб. Гості отримають спальне місце в кімнаті на чотирьох, санвузол, душ, загальну кухню і зону відпочинку з телевізором і настільними іграми.

Ольга Сімонова, BARWA, трикотажна пряжа

На початку 2019 року Ольга Симонова запустила виробництво трикотажної пряжі під торговою маркою BARWA. Кошти на закупівлю обладнання вона отримала, вигравши грантовий конкурс «Український донецький куркуль».

Сидячи в декретній відпустці з другою дитиною, Ольга зайнялася улюбленим хобі – в'язанням. У хід йшли бавовняні нитки. Тоді ж в руки потрапив моток трикотажної пряжі – новий продукт на українському ринку.

«Це була любов з першої петельки. Я була у такому захваті, що не передати словами. Трикотажна пряжа в'яжеться швидко, в результаті виходять гарні незвичайні вироби. Дуже сильно «підсіла» на цей матеріал і зрозуміла, що хочу сама займатися виробництвом пряжі», – розповідає майстрині.

Палітра трикотажної пряжі BARWA дуже різноманітна: кульбаба, рожева пудра, вельвет, голден грін, ціан, синій кобальт, зелений кетцаль, живий корал, ніжний бузок, стоун та ще з десяток кольорів.

Дмитро Когутницький, Ельвіра Бодня, Detroit. City diner

У травні 2019 року Дмитро і Ельвіра повернулися з Києва до рідного Маріуполя і вирішили створити кафе. Сформували концепцію, друзі допомогли розробити стилістику приміщення. У липні пара почала ремонт, паралельно беручи участь у проєктах з вуличною їжею. Наприкінці листопада вони відкрили Detroit.

За концепцією це класична американська закусочна, дайнер. Там пропонують якісну американську їжу і розвивають ідею динамічного меню, в якому постійно з’являються нові страви з різних кухонь світу. Так і гостям цікаво, і кухарі не нудьгують. Такий підхід пов’язаний з тим, що Америка є країною мігрантів, які впливають на місцеву кухню.

Detroit. City diner працює у форматі fast casual – це щось середнє між фастфудом і рестораном середнього цінового сегменту. Суть у тому, що гість може поїсти страви ресторанного рівня за невеликі гроші, у невимушеній обстановці і затишку.

За фахом Дмитро – інженер-технолог харчових виробництв. Detroit – перший бізнес Дмитра та Ельвіри. Вони встигли попрацювати у багатьох інших напрямках і обзавелися великою кількістю друзів, які допомогли їм реалізувати ідею. 

Незабаром після відкриття бізнесменів-початківців наздогнала пандемія, економічна криза і тривалий ремонт будівлі, де розташовується Detroit. Вони встигли реалізувати небагато ідей і планують ще чимало фішок: ігротеку, музичні та кіновечори, соціальні ініціативи.

«Ми хотіли відійти від сформованих стандартів, де у кожної компанії свій столик, і зробили загальний формат посадки. Вважаємо, що це допоможе людям більше спілкуватись і знайомитись, – пояснює Дмитро Когутницький. – Для нас головне – емоції гостей. Момент, коли людина їсть свій бургер і закриває очі від задоволення, є для нас найважливішим показником успіху».

Сергій Науменко,  Wood You Like, прикраси з епоксидної смоли

Житель Маріуполя Сергій Науменко виробляє та продає прикраси з цінних порід дерева та епоксидної смоли. Продукцію розповсюджує через онлайн-магазин у соцмережах, який назвав Wood You Like.

Виробництвом прикрас Сергій почав займатися в серпні 2018 року, коли ще був студентом. Хлопець отримував підвищену стипендію і жив з батьками, тому мав змогу купувати необхідні інструменти та матеріали. Уже за півроку Сергій створив власний онлайн-магазин в інстаграмі. Тепер отримує стабільний прибуток і задоволення від творчості.

«Найбільший кайф від підприємництва в тому, що ти нікому нічого не винен. Ти сам собі начальник і сам знаєш, як краще, особливо, якщо працюєш один. З ощадливістю і відповідальністю, яка притаманна мені як господареві своєї справи, я ставлюся до грошей як до інструменту, необхідного в житті. Вміючи заробляти, економити, зберігати й примножувати гроші, я знаю, що приречений на успіх», – каже хлопець.

Галина Ільвутченко, графічний дизайн

Галина Ільвутченко з Маріуполя в 2019 році вирішила круто змінити свою роботу та стала працювати графічним дизайнером. До цього була бухгалтером та потопала в рутині цифр і документів.

З 2010 року захопилась фотографією та колажуванням. Пройшла курси з малювання та створення векторних ілюстрації, а потім вивчилась на вебдизайнера.

«Спочатку я працювала безкоштовно, робила замовлення друзям та знайомим. Потім вирішила, що треба рости та оформила ФОП. Було дуже боязно. Проте мій чоловік мене підтримав», – розповідає дизайнерка.

Зараз робота Галини – створення візуального стилю для соціальних мереж. Є замовлення на стокову ілюстрацію. А два рази на тиждень маріупольчанка викладає графічний дизайн в школі IT Camp, яку заснував її чоловік.

«Я ділюся з моїми студентами знаннями та розповідаю про підводні камені професії. Найголовніше – мені настільки все це подобається, що я не вважаю, що працюю», – зазначає підприємиця.

Тетяна Лисанова, візажистка

У школі Тетяна Лисанова могла робити собі макіяж годинами і щоразу намагалася спробувати щось незвичне. Стати дипломованим візажистом вирішила після того, як почала робити макіяж подругам. Перший диплом отримала в одного з топ-візажистів Маріуполя, вчилась два місяці. Не припиняє навчання і зараз, оскільки у сфері краси треба постійно вдосконалюватися і стежити за трендами.

Перший час Тетяна працювала на дому, оскільки знайти приміщення було доволі важко. З часом знайшла зручну студію у центрі Маріуполя. Вклалась у набір пензлів і косметики, створила бізнес-профіль в інстаграмі, який став основною візитівкою.

Тетяні подобається підкреслювати переваги клієнтів і приховувати їхні недоліки, створювати неповторні образи. 

«Головне – звісно, задоволені клієнти, адже вони надихають мене на нові образи», – зізнається Тетяна.

  • You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Новини
  • На розвиток підприємництва на Донбасі Польща виділила півмільйона доларів