«Хто не може заплатити, ночує безоплатно», — власник хостела у Сєвєродонецьку

Фото: Ярослав Богомаз
Фото: Ярослав Богомаз

Підприємець з Луганщини допомагає «заручникам» карантину.


За сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка Східної України» десять підприємців з Донецької та Луганської областей з вересня беруть участь у програмі менторської підтримки бізнесу, щоб зрозуміти, куди рухатися далі і як позиціонувати свої товари та послуги на ринку в умовах карантину.

Один з цих підприємців - Ярослав Богомаз із Сєвєродонецька (Луганська область), який розвиває хостел.

Ярослав став підприємцем навесні цього року. Ідея зі створенням хостела прийшла через потреби людей, які приїжджають до Сєвєродонецька з окупованої території Луганщини. До початку бойових дій на Сході України Ярослав жив і працював у Луганську, потім виїхав з родиною звідти.

«У мене лишилося багато контактів. Коли комусь зі знайомих було потрібно житло, вони дзвонили мені. Спочатку я приводив людей додому, дозволяв переночувати. Згодом став знімати їм квартири. Але запит на таку послугу постійно зростав, реклама йшла попереду мене. Я вирішив, що мій соціальний проєкт може стати бізнесом», - говорить Ярослав Богомаз.

Навесні чоловік вирішив оформити цю справу – зняв приміщення колишнього гуртожитку в Сєвєродонецьку, придбав чотири ліжка, зробив невеликий ремонт. Усі місця у його хостелі «Уют» постійно заброньовані.

Коли почався карантин, пункти в’їзду-виїзду з Луганщини припинили роботу. І люди залишилися у його хостелі на кілька місяців.

«Заручниками” карантину стали сім людей у хостелі, вони не змогли виїхати додому. Вони тут здружилися, стали наче родиною. Свята і дні народження проводили разом. Також я допомагав старим самотнім людям робити документи. Один чоловік жив чотири місяці – поки йому робили документи, він не мав, що їсти, я щодня привозив йому продукти», - згадує Ярослав.

Плата за ніч у хостелі для пенсіонерів та студентів – 50 гривень. Зараз у хостелі вісімнадцять ліжок, підприємець планує ще збільшувати їхню кількість. Також є велика кухня, душова. Зазвичай у хостелі зупиняються на тиждень.

«Хто не може заплатити, той не платить. Якось був випадок, що жінка сиділа на сходах хостелу, вона не мала грошей, не знала, куди йти. Я пустив її без грошей. Я від цього не збіднію, але людина переночує у ліжку, а не на вулиці. Такі випадки є постійно, інколи з моїх вчинків дивуються знайомі, але мені приємно допомогти людям, які опинилися у біді. Люди потім вдячні мені, деякі плачуть, коли виселяються», - каже Ярослав.

З вересня менторка Проєкту USAID Олена Набокова розробляє з підприємцем стратегію розвитку, навчає, як залучити нову аудиторію.

«Мої клієнти – пенсіонери і студенти. Я розумію, що зараз цей попит на недороге житло пов’язаний з конфліктом на Сході, коли він завершиться, мені потрібно розвиватися далі. Буду робити ставку на молодих людей, які приїжджають до міста на роботу, їм потрібен певний час на працевлаштування, щоб заробити першу зарплату. Тут послуги хостелу будуть доречні. Я більше дізнався про рекламну кампанію, як її вести, зараз активно просуваю свій хостел у соціальних мережах, я вдячний за ці знання», - ділиться планами Ярослав Богомаз.

Цими днями підприємець отримав грант від громадської організації «Альянс» – зараз завозить газові плити для кухні, почав там робити ремонт.

«З Ярославом ми працюємо у напрямку маркетингу, думаємо, як масштабувати послуги, почати рекламувати його хостел, запропонувати нові послуги. Я вірю, що отримані консультації допоможуть йому продовжувати допомагати людям і розвивати власну справу», - сказала менторка Олена Набокова.

Підприємець мріє створити на Луганщині великий реабілітаційний центр, щоб допомагати людям, які опинилися у скрутних життєвих обставинах.

Загалом за два місяці програми менторської підтримки бізнесу підприємці отримали вісімдесят консультацій. Вони cтосувалися розширення бізнесу, пошуку нових клієнтів, маркетингу, написання грантових заявок, відновлення справи.