• You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Новини
  • Зала для воркауту та додаток, який перевіряє «домашку»: маріупольські студентки розробляють стартапи

«Бізнес — це постійний рух», — засновник Рубіжанської панчішної мануфактури

фото Проєкту
фото Проєкту

Геннадій Місюренко: «Бізнес змінив моє ставлення до життя».


Проєкт USAID «Економічна підтримка Східної України» розпочинає серію статей про успішні бізнеси на Сході України. Власники та керівники розкажуть про свій шлях до успіху та що для них є успіхом.

Сьогодні — розмова із Геннадієм Місюренком — співзасновником, директором Рубіжанської панчішної мануфактури.

Рубіжанська панчішна мануфактура (Луганська область) - один із лідерів у виготовленні шкарпеток та іншої панчішної продукції. Цьогоріч компанія вперше експортувала партію дитячих шкарпеток до Нідерландів, має кілька брендів, під якими продає свою продукцію.

Пане Геннадію, розкажіть чому саме шкарпетки? Із чого починався Ваш бізнес?

У 1990-ті роки у Рубіжному, звідки я сам, працювала велика панчішна фабрика. Ми з братом Олегом вирішили продавати шкарпетки, бо на них був шалений попит. Згодом у місті утворилося понад сімдесят кооперативів, у яких виготовляли шкарпетки, а фабрику закрили. Спочатку возив шкарпетки на ринки, потім купив кілька в’язальних машин, Олег міг їх обслуговувати. Так ми почали самі в’язати шкарпетки. Потроху стали запрошувати на роботу людей, адже у місті були фахівці, які зналися у цій справі. Крок за кроком ми нарощували обсяги, створювали нові шкарпетки, а потім і бренди.

Як Ви розуміли, що потрібно створювати щось нове? Коли приходило це усвідомлення?

Бізнес – це постійний рух. Ми бачили, що попит змінюється, клієнти хочуть новий товар, з іншими характеристиками. Також дивилися, як розвиваються інші компанії, та розуміли: якщо хочемо втриматися на цьому ринку, потрібні зміни. Ринок диктував бути мобільними у виробництві, купувати нові верстати, постійно вчитися. Так з’являлися нові види продукції. Спочатку у нас були лише чоловічі шкарпетки, згодом додали лінію жіночих виробів, ще пізніше – дитячу продукцію. Зараз знову створюємо новий бренд спортивних шкарпеток преміумкласу.

У будь-якому бізнесі є складні речі. Для Вас це що?

Найскладніше – прощатися з людьми. Хоча колектив у нас стабільний. У нас є люди, які працюють з нами понад 15 років. До нас багато хто хоче потрапити на роботу. Складно зібрати гарну команду однодумців. Для мене - це люди, які “горять справою”, роблять щось не лише за заробітну плату, а вкладають душу.

Геннадію, розкажіть про речі, які Вас окриляють. Як давно таке було?

Завжди надихає та окриляє нове. Нещодавно команда фахівців презентувала нам новий брендбук спортивних шкарпеток. У мене перехоплювало подих – це наче дихнути свіжого повітря. Хвилюєшся за все – як піде, як відреагують конкуренти, чи буде затребуваною ця продукція, але це позитивні хвилювання. У 2017 році ми відкривали нову будівлю після реконструкції. Перевезли у неї усе обладнання, вдвічі збільшили кількість працівників – з 70 до 140. Це був важливий етап розвитку нашого підприємства. Щоразу це означає, що ми перейшли на новий рівень розвитку, здолали якийсь бар’єр, сходинку.

Як бізнес вплинув на Вашу свідомість?

Бізнес змінив моє ставлення до життя. Двадцять п’ять років тому, коли я заробив перші гроші, мені було шкода заплатити податки. Усвідомлення того, що я маю можливості у бізнесі, а відтак і зобов’язання, – платити податки, зарплату – прийшло згодом. Зараз пишаюся, що своїм внеском, виробництвом сприяю розвитку свого міста, регіону. Я отримую задоволення від того, що роблю, які люди оточують мене щодня. Крок за кроком, але ми рухаємося вперед.

  • You are here:
  • Бізнес-Схід
  • Новини
  • Зала для воркауту та додаток, який перевіряє «домашку»: маріупольські студентки розробляють стартапи