Підприємниця з Краматорська вирощує 500 сортів лілій і готує фотокаталог з їх розведення — Бізнес-Схід

news

Квіти Віра Шелест любить з дитинства. Зараз у її городі усе засаджене квітами різних видів і сортів, загалом їх понад 300 різновидів, повідомляє “Бізнес-Схід”

Підприємниця каже, що квіти вирощували в її родині і мама, і бабуся. На її подвір’ї – 500 сортів ботанічних лілій, також Віра має багату колекцію цибулькових квітів. Усе почалося 12 років тому, коли жінка на ринку купила 7 сортів лілій, поступово зібрала велику колекцію. Є у підприємниці лілії, які ростуть у Китаї, на Кавказі, у Сибіру. Їх вона зібрала у довідник.

“Лілії мають багато форм, забарвлення, вони невибагливі у степовій зоні Донеччини. Ці 500 сортів я збирала роками – дещо на ринку купила, щось у Голландії замовила, дещо друзі привезли з-за кордону, так маю багату колекцію, гадаю, одну з найбільших в Україні”, – розповіла Віра Шелест.

Завдяки квітам Віра зібрала однодумців, які теж вирощують лілії. Зараз група нараховує близько 70 людей у різних куточках України, спільними зусиллями готують фотокаталог лілій.

“Я бачила каталоги інших культур, квітів, про лілії україномовного не бачила. Цей каталог може бути корисний усім, хто вирощує квіти професійно. Інколи ми отримуємо посадковий матеріал з Голландії, але у нашому кліматі він поводиться доволі дивно. А ті, хто придбав такі цибулинки, показують свої фото, пишуть рекомендації з вирощування”, – каже Віра про плани.

Також цей фотокаталог може бути корисний селекціонерам та любителям розводити квіти. У майбутньому підприємниця з Донеччини хоче поєднати власні напрацювання і науковців з ботанічних садів України.

Найбільше роботи на ділянці у Віри восени, адже час садити або пересаджувати рослини.

“У нашій кліматичній зоні весна дуже коротка – зазвичай за тиждень-два усе розцвітає, тому найбільше роботи восени. Коли був рік, що я садила цибулинки квітів 31 грудня і вони успішно прижилися”, – каже Віра Шелест.

Проте найважче, за словами Віри, не посадити квіти, а емоційно пережити, що квітка не прижилася.

“У квіти я вкладаю не лише час та гроші, а ще емоції, свої очікування і дуже засмучуюся, коли квітка не прижилася, це ніби втрачені сподівання”, – говорить жінка.

Квіти та цибулинки Віра продає, але часто просто роздає знайомим. Фактично з ранньої весни до пізньої осені у її городі квітнуть підсніжники, нарциси, тюльпани, лілії, іриси, екзотичні рослини. Загалом їх понад 100 різновидів.

“Я хочу відродити квіти української селекції. Зараз ми багато закуповуємо, але своє втрачаємо, – сказала Віра Шелест. – Є приклади, що колись вирощені українськими селекціонерами сорти, вже втрачені. Хочу, аби ми мали свій насіннєвий матеріал, а не лише купували у закордонних виробників. Бачу, що в Україні зараз зростає цікавість до нього, є підприємці, які почали цікавитися цією темою. Але для розвитку цієї галузі потрібна підтримка держави, науковців, приватних колекціонерів, щоб узагальнити і систематизувати український досвід”.

Зараз підприємниця розфасовує велике замовлення цибулинкових рослин, які замовили гуртом.  

“У мене часто виникає бажання поділитися красою – я зрізаю квіти і дарую людям. Мені не шкода, те, що в ґрунті, на користь рослині, а людям від квітів радісно і світ красивіший”, – каже Віра.

Свою справу з розведення квітів Віра планує розвивати далі, а 13 жовтня біля Центру ветеранів АТО у Краматорську садитиме квіти. Це її внесок у розвиток ветеранської справи на Донеччині, аби біля кав’ярні “Поруч” навесні було красиво.