Редакція «Бізнес-Схід» дізнавалася у керівниці Судової практики Галини Сабельникової, як підприємцям мінімізувати бізнес-ризики у своїй діяльності.
Підприємницька діяльність не тільки в Україні, але й будь-де у світі, відбувається в умовах невизначеності, що пов’язана з можливістю виникнення в ході здійснення такої діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідків та несе загрозу ризиків.
Ризик — це:
– імовірність настання негативних наслідків в результаті певних рішень або дій;
– ймовірність зазнати збитків або втратити вигоду, невпевненість в досягненні бажаного результату.
Економічний ризик має грошове вираження.
Підприємницький ризик — загроза виникнення непередбачених планами та прогнозами матеріальних і фінансових втрат та збитків або недоодержання очікуваних доходів у ході здійснення підприємницької діяльності.
Репутаційні ризики, хоча і не має безпосереднього грошового вираження, однак, за певних обставин, може тягнути за собою значні матеріальні та фінансові втрати, пов’язані із втратою ділової репутації.
У ринковій економіці ризик є невід’ємним чинником ведення бізнесу. Невизначеність, тобто діяльність за відсутності повної та достовірної інформації про умови реалізації бізнес-плану та здійснення бізнес-процесів, призводить до того, що уникнути ризиків при здійсненні підприємницької діяльності неможливо.
Що є підґрунтям ризиків?
Джерелом підприємницьких ризиків є:
– невизначеність майбутнього. Бо ми живемо і працюємо тут і сьогодні, і ніхто не знає напевно, що очікує на нас завтра — значні зміни на ринку, природна катастрофа, грандіозні наукові відкриття, революція, війна чи пандемія з усіма наслідками цих явищ та подій;
– нестабільність економічних процесів;
– недостатність інформації, що виходить від контрагента, наявність комерційних таємниць щодо діяльності можливих контрагентів, що не дає можливості належним чином оцінити їх стан;
– умови зовнішньоекономічної діяльності, які визначаються співвідношенням попиту та пропозиції у світі;
– торговельні бар’єри — мита на імпортовані товари та митні квоти, спеціальні торговельні обмеження;
– системи ліцензування, створення завідомо завищених стандартів якості та безпеки продукції;
– волатильність, тобто мінливість валютних курсів тощо.
Вчасне усвідомлення ризиків того чи іншого бізнес-напрямку або проєкту, чи окремої господарської операції, та правильне визначення інструментів мінімізації таких ризиків — завдання не з простих, але саме це може допомогти уникнути зайвих фінансових втрат та інших неприємностей у майбутньому.
Чому бізнес зазнає збитків та чи можна цьому запобігти?
– Ризиків не вдається уникнути нікому. Є ризики, які ми не можемо передбачити чи попередити, це, зокрема,—
Якщо стратегічний та операційний маркетинг, економічні макро- і мікропрогнози та різноманітна інформація, наприклад, щодо банківської сфери, безперечно допомагають передбачити певні ризики для бізнесу, такі як комерційний ризик, що виникає в процесі реалізації товарів і послуг, і причинами якого є перш за все зниження обсягу реалізації внаслідок зміни кон’юнктури чи інших обставин, підвищення закупівельної ціни товарів, втрати товарів в процесі обігу тощо, а також фінансовий ризик, пов’язаний з можливістю невиконання підприємством фінансових зобов’язань, основними причинами якого є зміни валютних курсів, нездійснення платежів, то існують ризики, яким приділяється мало уваги або навіть взагалі ці ризики залишаються поза увагою.
Так, внутрішні ризики, обумовлені діяльністю самого підприємства і його контактної аудиторії, на рівень яких впливає ділова активність менеджменту, вибір оптимальної маркетингової стратегії і тактики, виробничий потенціал, рівень спеціалізації, професійний рівень персоналу та, відповідно, продуктивності праці тощо – це ризики, які можуть і повинні бути визначені та попереджені, що дасть можливість уникнути негативних наслідків при їх настанні або максимально мінімізувати їх.
Серед внутрішніх ризиків я б виділила організаційні ризики, пов’язані з помилками менеджменту компанії, її співробітників; проблемами системи внутрішнього контролю, погано розробленими локальними нормативними актами, тобто ризики, пов’язані з внутрішньою організацією роботи компанії, та ризики юридичні, пов’язані з тим, що законодавство або не було враховано взагалі, або змінилося в період виконання угоди; ризик невідповідності законодавств різних країн, що не було враховано при укладенні зовнішньоекономічних контрактів; ризик некоректно розробленої договірної документації, внаслідок чого контрагент має можливість нехтувати належним виконанням умов договору тощо.
Та є фактори, неврахування яких може призвести до неадекватних втрат, не тільки фінансових, але й репутаційних. Так, укладення контракту на значну суму з контрагентом, що не був підданий належній перевірці, і який, як з’ясувалося пізніше, є фігурантом не лише численних господарських та адміністративних спорів, але й фігурантом кримінальних справ, тягне за собою не лише втрати у вигляді збитків за невиконаними таким контрагентом контрактів, втрати у вигляді донарахованих податків та фінансових санкцій за результатами податкових перевірок, додаткових витрат на оплату послуг адвокатів, але й репутаційні ризики.
Саме нехтування визначенням та усвідомленням внутрішніх (організаційних та юридичних) ризиків та їх попередженням має результатом настання негативних для підприємства наслідків, яких легко можна уникнути.