Катерина Глазкова: «Аби вивести бізнес із тіні, ЄСВ необхідно знизити до 10%»

Катерина Глазкова, виконавча директорка Спілки українських підприємців

Скільки часу потрібно бізнесу для відновлення, та чи зможуть деякі бізнеси взагалі відновити роботу.

Україна поступово виходить із карантину, відновлює роботу бізнес. Як підприємці пережили карантин, що має зробити держава, аби допомогти підприємцям звестися на ноги. Про це сайту Мінфін розповіла виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

— Як загалом сьогодні почуває себе бізнес?

— Ще на початку квітня СУП робила опитування серед підприємців. Його результати засвідчили, що вже на той момент 6% респондентів закрили бізнес, а 51% зазначили, що їхнього запасу міцності вистачить лише на місяць карантинних обмежень.

— Тобто, на даний момент близько 60% бізнесу вже на межі виживання?

— Відновити роботу для бізнесу — критично важливо, інакше будемо мати багато банкрутств і ще більше безробіття. Лише припинення діяльності найбільш постраждалих сфер – туризму, громадського транспорту, ТРЦ, приватних навчальних дошкільних закладів, закладів громадського харчування (не усі мають тераси), спортивних комплексів — загрожує безробіттям у понад 2 млн осіб.

Падіння доходів ресторанного бізнесу призводить також до негативної ланцюгової реакції у суміжних секторах, зокрема й для галузі виробництва харчових продуктів. При цьому ринок індустрії гостинності доволі розрізнений і недостатньо захищений. Тож СУП два тижні тому створила Комітет із розвитку HoReCa (готельно-ресторанний бізнес), який сприятиме швидшому виходу галузі з кризи. Комітет уже звернувся до Уряду з ініціативою дозволити роботу закладів не лише на виніс та обслуговування на літніх майданчиках, але й безпосередньо у закладі з дотриманням певних обмежуючих заходів.

Варто розуміти, що від цієї кризи постраждав увесь бізнес — хтось виявився сильнішим, хтось слабшим. Падіння доходів третини підприємців сягає 90%-100%.

— Яка картина в сфері торгівлі?

Здавалося б, що тут має бути все гаразд, адже багато підприємств не припиняло роботи, плюс швидко змогли перевести бізнес в онлайн. Але ось цифри: 83% підприємств роздрібної торгівлі вже опинились у глибокій кризі. 2/3 відзначають падіння продажів. Експорт обмежений, порушені ланцюжки постачання — як наслідок, у більшості секторах члени СУП відзначають зниження від 50 до 80% обсягів виробництва або доходів.

— Як сильно локдаун зачепив будівництво?

За словами представників ринку, на початку карантину будівництво впало на 5,5%, за квітень-травень — вже на 20-30%. До того ж будуть суттєво відкладені строки здачі об’єктів будівництва. У понад 20%, що будуються зараз, терміни здачі будуть зміщені на 2-4 місяці. Більше чверті — на півроку. А для 15% об’єктів затримка може скласти навіть більше року.

Що стосується оренди, то тут теж маємо шалені збитки. Українська рада торгових центрів порахувала, що власники ТРЦ недоотримали 7 млрд грн орендних платежів. А їхні орендарі втратили 50 млрд грн товарообігу за два місяці простою.

Добре, на перший погляд, має почувати себе фармацевтика. Але й тут не все гаразд. У ритейлі вони теж впали, оскільки знизилися всі госпітальні та безрецептурні продажі.

— Чи були варіанти зменшення негативного впливу карантинних заходів на бізнес?

— Ми пропонували концентруватися на економічно-виваженому підході до обмежуючих заходів. Вони мали б впроваджуватися залежно від ситуації, яка складається в конкретному регіоні. На такий підхід економіка відреагувала б позитивніше. (прим. — перед виходом інтерв’ю Уряд затвердив модель гнучкого карантину)

Також ми пропонували гнучкий вихід із карантину. З 12 травня за відсутності сплеску захворюваності ми мали увійти в другий етап, який передбачав відновлення роботи громадського транспорту міського та міжміського сполучення.

Уряд вирішив по-іншому. Найгірше, що прийняті заходи непослідовні, і щоб допомогти бізнесу — їх недостатньо.

— Чи допомогли пом’якшити наслідки локдауну заходи із зменшення податкового навантаження?

— Більшість кроків хаотичні і половинчасті. Як наслідок, навіть гарні рішення часто не працюють на практиці.

Наприклад, однією із наших пропозицій було створення компенсаторного механізму, спрямованого на збереження робочих місць. Йшлося про зменшення навантаження на фонд оплати праці. Пропонували відмінити ЄСВ хоча б для найбільш постраждалих галузей, як мінімум на період карантину, а як максимум — до кінця року.

Натомість цю норму ввели тільки для ФОПів і самозайнятих осіб. І до того ж таке послаблення не поширюється на їхній штат працівників.

Інша ініціатива — компенсувати роботодавцю частину зарплати працівника, якщо збережено робоче місце. Таку підтримку впровадили зі значним запізненням. Цілий місяць довелося чекати механізму, за яким працюватиме ця програма.

Візьмімо мораторій на проведення перевірок. Ми вимагали його встановити до кінця року, але маємо тільки до кінця карантину. Чому це питання важливе? Усі знають, як проходять перевірки контролюючих та податкових органів. Якщо в сьогоднішніх умовах підприємці почнуть відволікатися ще на перевірки, то про жодне відновлення не може йти мова.

Далі, плата за користування землею та нерухомістю скасована. Дійсно, державні та комунальні орендодавці виконують правило не стягнення орендної плати. Щодо податку на нерухомість та землю — він не стягується, але лише за один місяць, і лише за те, що використовується в господарській діяльності.

Орендна плата — дуже болісне питання для підприємців. Орендарі звільняються від сплати орендної плати за користування майном на час карантину. Але на практиці це питання виявилося дуже спірним. Все залежить від укладеного договору, і багато орендодавців просто відмовляються йти на поступки. Знаю про випадки, коли орендодавці вимагали або заплатити за орендну, або звільнити приміщення.

— В одному з інтерв’ю міністр Мінекономіки Ігор Петрашко заявив, що держпрограма кредитування «5-7-9%», де-факто, не запрацювала на повну потужність. У чому причина?

— Ми проводили опитування серед підприємців: 95% власників малих та середніх компаній заявили, що потребують доступних кредитів. Але чинний доступ до кредитів залишається обмеженим.

Згідно нашого опитування, для 60% підприємців стримуючим фактором в отриманні коштів є обмеження у їх використанні. Програма передбачає, що гроші можна використати на оренду або зарплату, але не всі – лише 25% від виданої суми кредиту і терміном до 2 років.

При цьому розповсюджується ця норма тільки на кредити, які банк може кваліфікувати, як направлені на запобігання виникненню та поширенню, локалізації, ліквідації коронавірусу. Але як банки будуть це кваліфікувати — незрозуміло.

Вважаю, потрібно збільшувати як частку на покриття витрат на оренду і зарплату, так і термін дії навіть до 5 років, бо це найбільша частина видатків підприємців.

Крім того, підприємці не можуть задовільнити умови щодо прибутковості бізнесу. Банк кваліфікує заявку в тому числі по критерію «прибутковість». Але є такі бізнеси, які просто не можуть показати прибутковість за попередні періоди, бо для цього потрібно 2-3 роки. Наприклад, підприємства, які займаються вирощуванням деяких плодоовочевих культур.

Ми пропонуємо замінити цей критерій на інший, наприклад, брати до уваги операційний дохід та особливості галузі бізнесу.

Наступне складне питання — банківська застава. Більше 40% підприємців не мають можливості внести банківську заставу. Тому розглядається можливість в період кризи дозволити використовувати механізм особистої поруки.

Якщо б усунути ці ключові перешкоди, програма могла б бути дуже корисною для бізнесу.

— Які кроки держави, на вашу думку, допоможуть бізнесу швидше відновитися?

— Сьогодні особливо важливо проаналізувати усі виклики, що постали не тільки перед нашою країною, а й усім світом, та сформувати подальшу економічну стратегію країни. Уряд мав би використати цю ситуацію для створення інфраструктурних умов для швидкого започаткування бізнесу, спрощення адміністрування та дерегуляції. 

Зупинюся на кількох важливих пунктах, які пропонує СУП. Перший — проведення так званої гільйотини регуляторних нормативно-правових актів і введення електронного документообігу.

Сьогодні в Україні понад 50 тис. нормативно-правових актів регулюють діяльність бізнесу. За шість хвиль дерегуляції Кабмін скасував 760 застарілих нормативно-правових актів, велика їх частина — радянський спадок. «Регуляторна гільйотина» була проведена більше ніж в 10 країнах світу. Найкращий приклад — Південна Корея, в якій таким чином скасували 49% регуляції та ще 22% — значно пом’якшили.

Як наслідок, Південна Корея отримала зростання ВВП – 4,4%, створила 1 млн додаткових робочих місць, прямі іноземні інвестиції склали $37 млрд.

Другий — введення податку на виведений капітал (ПнВК) для всіх компаній. Досі єдиним аргументом проти заміни податку на прибуток податком на виведений капітал були потенційні втрати бюджету. Однак карантин та світова криза призвели до зниження бізнес-активності та збитків бізнесу і в найближчі роки податок на прибуток не буде отриманий в запланованих обсягах. Тож ми пропонуємо використати цю можливість — в сьогоднішніх умовах ПнВК стане інвестиційним інструментом для бізнесу.

Третій — зменшення ЄСВ. Тільки послабивши навантаження на фонд оплати праці, можна стимулювати вихід з тіні ринку праці і розвиток економіки. Ми пропонуємо почати поступове, у три етапи, зменшення ЄСВ — з 22% до 10%.

За моделлю, яку ми пропонуємо, на першому етапі нарахування ЄСВ обмежується шляхом зменшення максимальної бази для нарахування внеску до двох мінімальних заробітних плат (МЗП). На другому етапі — до однієї МЗП, на третьому – єдиний соціальний внесок дорівнює 10%. За рахунок зменшення ставки ЄСВ, збільшуються надходження ПДФО, оскільки більше роботодавців оформляють працівників, які і сплачують ПДФО.

Четвертий — створення єдиного органу фінансових розслідувань. Не можна, тим більше в час кризи, допускати по кілька підрозділів з економічних розслідувань правоохоронних органів до бізнесу. У цьому контексті продовження мораторію на перевірки бізнесу до кінця року вкрай необхідне.

Важко сказати, як довго буде тривати період відновлення бізнесу. Його точно не варто чекати за кілька місяців. Це структурна глибока криза, яка точно не подібна на інші. До того ж сьогодні світ знаходиться у стані рецесії і ми на порозі нової економічної кризи, яка може тривати 2-3 роки.

Скільки часу потрібно бізнесу для відновлення та чи зможуть деякі бізнеси взагалі відновити роботу — прямо залежить від швидкості впровадження реформ для економічного відновлення.